Техніка безпеки під час літніх канікул.

Українська вишиванка

 Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. 🇺🇦 Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику.

 

День вишиванки в Україні у 2018 році припадає на 17 травня. У це свято українці одягаються у вишиванки та прогулюються своїми містами.

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

День вишиванки: історія свята

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Сьогодні масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.

У цей день організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, “Найкраща вишиванка” або “Найкраще фото” у вишиванці. У 2015 році була започаткована акція “Подаруй вишиванку захиснику”, яка набула світових масштабів – у ній взяло участь близько 50 країн світу.

Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі.

У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном.

Історія вишивки та традиції

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

За повір’ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

Кожен регіон мав свої візерунки. Легко впізнати Борщівську вишиванку з Тернопільської області. Тут переважає чорний колір. Існує легенда, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж 7 поколінь вишивати тільки чорні сорочки.

Буковинська сорочка завжди з яскравими квітами. Космацька – з помаранчевими та жовтими барвами. Полтавчани люблять вишивати білим по білому.

Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

Мода на вишиванки

У 19-му столітті Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду.Сучасники згадували: “Де б він не з’являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток”.

У кінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. В 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки.

Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми – Жан-Поль Готьє, Джон Ґальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. А в 2015-му американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону.

Зірки шоу-бізнесу теж у захваті від українських вишиванок. У період проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в Україні Мадонна купила собі українську вишиванку. Також полюбляють носити вишиванки Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок.

Сьогодні ж дівчата не повинні вишивати собі вишиванку до весілля – її можна легко придбати. Але традиція вишивати також відроджується. Майстрині комбінують різні орнаменти та візерунки, популярною є квіткова вишивка. Та й сам крій сорочки змінився — йде в ногу з часом. Якщо в давнину переважно вишивали червоними, чорними та білими нитками — сьогодні палітра набагато більша.

Крім Дня вишиванки, українці все частіше вдягають національний одяг на інші великі свята, державні та релігійні, – День Незалежності, День Конституції чи День прапора, Великдень, Різдво.

“Перший і основний секрет її популярності – у неймовірній красі української вишиванки. Другий секрет – неймовірна кількість орнаментів, рисунків і вишивок з усіх регіонів України. Вони всі настільки між собою різняться! Це ж неймовірне розмаїття! Третє – всі ті неприємні моменти, які відбуваються у нашій політиці, те все, чого зазнає Україна у світі, сьогодні, звичайно, вже не стоїть на піку і на часі. Але тоді, коли весь світ хотів підтримати Україну, він звернувся до культури, до її історії, її витоків. Коли люди бачать українські вишиванки, вони просто не можуть відмовити собі у тому, аби придбати таку красивенну річ.

Вишиванками ми показали світу всю ту красу, яка створювалась не знаменитими художниками, а створювалось українською пересічною, абсолютно звичайною жінкою, яка сиділа вечорами і вишивала абсолютно те, що їй у голову ішло. Якщо не мала сильного таланту до вишивання, то передирала візерунки у подружок.

Це те, що є загально побутове, народне, загальноукраїнське. Коли народ вміє створювати таку красу, то він уже є високого культурного рівня. Тобто, країна заслуговує на право називатися культурною”.

https://transkarpatia.net/transcarpathia/culture/97691-den-vishivanki-storia-ta-tradicii-sviata.html

День перемоги

 ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941– 1945 – війна СРСР з нацистською Німеччиною та її союзниками – Iталією, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Фінляндією. Почалася 22 черв. 1941 вторгненням на тер. СРСР військ груп армій "Північ", "Центр" і "Південь", що загалом налічували: 190 д-зій і 20 бригад, у яких було 5088 тис. солдатів і офіцерів, понад 47 тис. гармат і мінометів, 4,4 тис. танків та штурмових гармат, до 4,4 тис. літаків, за підтримки 190 бойових кораблів. Відповідно до плану бойових дій (див. "Барбаросса" план), СРСР мав бути розгромлений у швидкоплинній, "блискавичній війні", яка мала на меті: 1) знищення Рад. Союзу як оплоту комунізму й осн. перешкоди у здобутті світ. панування; 2) колонізацію та експлуатацію його тер., передусім сировинних і продовольчих ресурсів України; 3) поневолення та знищення нас., зарахованого нацистами до "неповноцінної раси". Перший удар агресора прийняли на себе війська, що були зосереджені поблизу кордону: 186 д-зій (2 700 000 тис. осіб), на озброєнні яких було 39,4 тис. гармат і мінометів, 11 тис. танків і 9,1 тис. літаків.

"Праця - джерело життя й головна його прикраса"

 

Виховна година: "Праця - джерело життя й головна його прикраса"

Праця — це одна з найбільш вагомих складових людського життя. Праця дозволяє реалізувати творчі задуми, розвиває і живить людину. Вона додає енергії, годує і дарує радість спілкування.

Видатний український філософ Григорій Сковорода вважав, що саме по собі споживання не є справжньою метою людини. Лише праця як реалізація творчих здібностей і обдарувань, праця за покликанням може принести вищу насолоду, дозволяє перетворити її із засобу до життя в найголовнішу життєву потребу і задоволення.

Головним має стати пізнання власних можливостей і справжнього життєвого призначення.

Наслідком такого самопізнання, за словами філософа, має стати «сродна праця», яка найбільше відповідає талантам людини і яка спонукає його зростати духовно.

Шлях до щастя і гармонії, добра і міцного здоров’я проходить через самоусвідомлення свого Я та цілеспрямований пошук власної місії у житті, а отже — і своєї єдиної «сродної праці».

Тож, шукаймо джерела натхнення, усвідомлюймо своє призначення на Землі, вільно працюймо за покликанням і будьмо щасливими!

Презентація: "Основні закони про працю"