Техніка безпеки під час літніх канікул.

Українська вишиванка

 Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. 🇺🇦 Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику.

 

День вишиванки в Україні у 2018 році припадає на 17 травня. У це свято українці одягаються у вишиванки та прогулюються своїми містами.

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

День вишиванки: історія свята

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Сьогодні масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.

У цей день організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, “Найкраща вишиванка” або “Найкраще фото” у вишиванці. У 2015 році була започаткована акція “Подаруй вишиванку захиснику”, яка набула світових масштабів – у ній взяло участь близько 50 країн світу.

Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі.

У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном.

Історія вишивки та традиції

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

За повір’ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

Кожен регіон мав свої візерунки. Легко впізнати Борщівську вишиванку з Тернопільської області. Тут переважає чорний колір. Існує легенда, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж 7 поколінь вишивати тільки чорні сорочки.

Буковинська сорочка завжди з яскравими квітами. Космацька – з помаранчевими та жовтими барвами. Полтавчани люблять вишивати білим по білому.

Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

Мода на вишиванки

У 19-му столітті Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду.Сучасники згадували: “Де б він не з’являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток”.

У кінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. В 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки.

Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми – Жан-Поль Готьє, Джон Ґальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. А в 2015-му американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону.

Зірки шоу-бізнесу теж у захваті від українських вишиванок. У період проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в Україні Мадонна купила собі українську вишиванку. Також полюбляють носити вишиванки Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок.

Сьогодні ж дівчата не повинні вишивати собі вишиванку до весілля – її можна легко придбати. Але традиція вишивати також відроджується. Майстрині комбінують різні орнаменти та візерунки, популярною є квіткова вишивка. Та й сам крій сорочки змінився — йде в ногу з часом. Якщо в давнину переважно вишивали червоними, чорними та білими нитками — сьогодні палітра набагато більша.

Крім Дня вишиванки, українці все частіше вдягають національний одяг на інші великі свята, державні та релігійні, – День Незалежності, День Конституції чи День прапора, Великдень, Різдво.

“Перший і основний секрет її популярності – у неймовірній красі української вишиванки. Другий секрет – неймовірна кількість орнаментів, рисунків і вишивок з усіх регіонів України. Вони всі настільки між собою різняться! Це ж неймовірне розмаїття! Третє – всі ті неприємні моменти, які відбуваються у нашій політиці, те все, чого зазнає Україна у світі, сьогодні, звичайно, вже не стоїть на піку і на часі. Але тоді, коли весь світ хотів підтримати Україну, він звернувся до культури, до її історії, її витоків. Коли люди бачать українські вишиванки, вони просто не можуть відмовити собі у тому, аби придбати таку красивенну річ.

Вишиванками ми показали світу всю ту красу, яка створювалась не знаменитими художниками, а створювалось українською пересічною, абсолютно звичайною жінкою, яка сиділа вечорами і вишивала абсолютно те, що їй у голову ішло. Якщо не мала сильного таланту до вишивання, то передирала візерунки у подружок.

Це те, що є загально побутове, народне, загальноукраїнське. Коли народ вміє створювати таку красу, то він уже є високого культурного рівня. Тобто, країна заслуговує на право називатися культурною”.

https://transkarpatia.net/transcarpathia/culture/97691-den-vishivanki-storia-ta-tradicii-sviata.html

День перемоги

 ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941– 1945 – війна СРСР з нацистською Німеччиною та її союзниками – Iталією, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Фінляндією. Почалася 22 черв. 1941 вторгненням на тер. СРСР військ груп армій "Північ", "Центр" і "Південь", що загалом налічували: 190 д-зій і 20 бригад, у яких було 5088 тис. солдатів і офіцерів, понад 47 тис. гармат і мінометів, 4,4 тис. танків та штурмових гармат, до 4,4 тис. літаків, за підтримки 190 бойових кораблів. Відповідно до плану бойових дій (див. "Барбаросса" план), СРСР мав бути розгромлений у швидкоплинній, "блискавичній війні", яка мала на меті: 1) знищення Рад. Союзу як оплоту комунізму й осн. перешкоди у здобутті світ. панування; 2) колонізацію та експлуатацію його тер., передусім сировинних і продовольчих ресурсів України; 3) поневолення та знищення нас., зарахованого нацистами до "неповноцінної раси". Перший удар агресора прийняли на себе війська, що були зосереджені поблизу кордону: 186 д-зій (2 700 000 тис. осіб), на озброєнні яких було 39,4 тис. гармат і мінометів, 11 тис. танків і 9,1 тис. літаків.

"Праця - джерело життя й головна його прикраса"

 

Виховна година: "Праця - джерело життя й головна його прикраса"

Праця — це одна з найбільш вагомих складових людського життя. Праця дозволяє реалізувати творчі задуми, розвиває і живить людину. Вона додає енергії, годує і дарує радість спілкування.

Видатний український філософ Григорій Сковорода вважав, що саме по собі споживання не є справжньою метою людини. Лише праця як реалізація творчих здібностей і обдарувань, праця за покликанням може принести вищу насолоду, дозволяє перетворити її із засобу до життя в найголовнішу життєву потребу і задоволення.

Головним має стати пізнання власних можливостей і справжнього життєвого призначення.

Наслідком такого самопізнання, за словами філософа, має стати «сродна праця», яка найбільше відповідає талантам людини і яка спонукає його зростати духовно.

Шлях до щастя і гармонії, добра і міцного здоров’я проходить через самоусвідомлення свого Я та цілеспрямований пошук власної місії у житті, а отже — і своєї єдиної «сродної праці».

Тож, шукаймо джерела натхнення, усвідомлюймо своє призначення на Землі, вільно працюймо за покликанням і будьмо щасливими!

Презентація: "Основні закони про працю"

Аварія на Чорнобильській АЕС

 

Понад 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.

Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії тодішньої влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії. 

На той час керівництво Радянського Союзу проголосили гласність і відкритість. Однак, надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.

Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей. 

Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин – опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про “тимчасову евакуацію” мешканців Припʼяті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч.  Місто розділили на 5 секторів. У кожному призначили відповідальних. Працівники штабу обійшли квартири. Рекомендували зачиняти вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності, документи та продукти харчування на перший час. Інші речі, наприклад, посуд і дитячі іграшки, а також свійських тварин вивозити не дозволили. Зі спогадів Людмили Харитонової: “Трагічним було прощання з домашніми тваринами: котами, собаками. Кицьки, витягнувши хвости, заглядали в очі людям, нявчали, собаки вили, прориваючись до автобусів. Але брати тварин категорично заборонялося. В них була дуже радіоактивна шерсть”.

 Аби  зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали, що за три дні вони зможуть повернутися додому. О 13:50 жителі зібралися біля під'їздів будинків, а від 14-ї почали прибувати автобуси. О 16:30 евакуацію населення з міста закінчили. Вивезли 44,5 тис осіб. У Прип’яті залишилося 5 тис, які були залучені до невідкладних робіт. Увечері 1 травня вітер з Чорнобиля повернув на Київ. У місті почав стрімко підвищуватися радіаційний фон.

Трагедією, і, навіть, державним злочином стало те, що з метою  «показухи» - буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво СРСР не скасувало першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями.

Лише 2-го травня радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30- и кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії.

До 6 травня евакуювали понад 115 тисяч людей із 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Від радіації ця територія постраждала найбільше. Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження, до якої увійшли північ Поліського та Іванківського району Київської області (там розташована електростанція, міста Чорнобиль і Припʼять), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю. Сотні невеликих селищ, що опинилися в епіцентрі забруднення, зрівняли з землею бульдозерами. Більшість людей виселяли до сусідніх районів Київської області. Для працівників ЧАЕС та їхніх сімей наприкінці 1986 року почали будувати наймолодше місто України – Славутич. Спорудження завершили в рекордно короткі терміни – перші мешканці оселилися в 1987–1988 роках.

У повідомленні КГБ вказується, що станом на 8:00 годину 28 квітня рівень радіації на 3-му і 4-му енергоблоках становив 1000–2600 мікрорентген на секунду, а на окремих ділянках міста – 30–160. У цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – “Що це позначає?”. Це промовисто свідчить про те, що навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки. 

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР.

Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли. Пожежні прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме вони зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух.

Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей.

Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявила високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН. 

Які висновки має зробити людство із чорнобильської трагедії? Перш за все, це – відповідальність, адже «мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним, а, значить, має бути підконтрольний людині із усіма можливими наслідками, і бути технологічно прогнозованим. А суспільство та відповідні державні інституції мають бути готовими у «винятковому режимі» до можливих нештатних ситуацій .

Українська нація, жителі Вінниччини із гордістю та шаною згадують героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе… Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з них… Але це не зупинило наших військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки…іноді – ціною власного життя.   

Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

І пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.

 Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…

Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…

Ліна Костенко. 2019

більше матеріалів – за посиланням: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/derzhsluzhbovcyam/informaciyni-materialy-do-richnyci-avariyi-na-chornobylskiy-aes

Земля наш дім

 22 квітня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗЕМЛІ

22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

       Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Ключові факти про святкування Дня Землі:

  Джон Мортон в 1840 році провів акцію з висадки молодих саджанців.

  1870 рік - Джон Мортон дав назву Дня Землі.

  1971 рік - ООН офіційно затвердила 20 березня Днем Землі.

  1954 рік - відлито перший дзвін миру, дзвонити в який прийнято і сьогодні.

  Свято має офіційний прапор з розташованим на полотнищі гербом.

  Розвиток людства негативно позначається на стані навколишнього середовища

  У День Землі проходять культурні заходи для залучення все більшої кількості людей 

  Акція «Година Землі» змушує людство замислитися про наслідки своєї діяльності.

Чудова планета, єдина у всій нашій галактиці, наповнена життям. Завдяки їй, люди можуть, прокидаючись, посміхатися сонцю. Насолоджуватися співом птахів, ароматів квітів, і найголовніше, – життям.

Захоплюючись її унікальністю і самобутністю, сам еволюціоніст Дарвін на схилі  життя увірував в Бога, сказавши: «На цій землі настільки все закономірно і правильно, що все це безпосередньо вказує на її Творця». 

Земля – це дім для всіх живих істот, включаючи і людину. І замислитися над цим закликає нас День Землі в 2018 році. 

Насправді таких днів кілька. Перший День Землі зустрічають у день весняного рівнодення, який прийде до нас 20 березня, а другий – 22 другого квітня. Перший спрямований на привернення уваги до необхідності миру на всій планеті, проти воєн, руйнувань і знищень живого. А другий має екологічне підґрунтя і націлений на збереження природи і навколишнього середовища в цілому.

Крім цих дат у всіх народів існують і свої свята, присвячені Землі.

Наприклад, слов'яни в День Святого Духа, який випадає відразу після Трійці, відзначали й день народження Землі-Матінки. А до появи православ'я слов'яни відзначали День Землі 22 травня. В цей день не можна було орати землю, втикати в неї знаряддя праці та інші предмети. Волхви лягали на землю і зверталися до богів Макоші і Велеса, які вважалися заступника Землі, з проханням послати всі земні блага які живуть на ній. 

День Землі – 20 березня з’явився  у 1840 році, коли американський громадський активіст Джон Мортон в день весняного рівнодення зібрав однодумців, разом з якими посадив величезну кількість дерев і інших рослин. Через 32 роки він увійшов до складу керівництва штату Небраска і продовжив свою діяльність, закликаючи людей до гуманного і бережного ставлення до природи. А також той день, в який він з компанією висаджував дерева, запропонував назвати Днем дерева і закликав всіх жителів Сполучених Штатів продовжити його починання. 

Люди відгукнулися на його заклик, і з'явилася нова традиція, свого роду свято, коли всі в єдиному пориві, весело, з піснями і розмовами озеленювали свої міста і штати, а після влаштовували святкові вечері, з концертами, танцями тощо.

Бачачи популярність такого свята в Америці, в 1971 році Організація Об'єднаних Націй прийняла рішення зробити його всесвітнім і назвати Днем Землі. Тим більше, що в день весняного рівнодення, коли земля відроджується і починає новий виток, це дуже символічно. 

З часом цей день набув безліч традицій. Крім того, що організації, студенти, школярі та громадські активісти займаються озелененням своїх міст, з'явився звичай у цей день дзвонити в Дзвін Миру.

Міжнародний день польоту людини в космос

 Сьогодні, 12 квітня, в еру цифрових технологій виконується 59 років, з того дня, коли весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери – ери космічних польотів.

12 квітня 1961 року старший лейтенант, космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток-1».

Обліт земної кулі зайняв 108 хвилин, після чого корабель приземлився в запланованому місці о 10:55 за московським часом в районі села Смєлівка Саратовської області (теперішня територія РФ).

До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики. Сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснили посадки на Місяць і Венеру, здійснюється активне вивчення Сонячної системи, але перший політ людини був найважчим і найнебезпечнішим, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.

На честь цієї історичної події 12 квітня по всьому світі відзначається як Всесвітній день авіації і космонавтики. Вітаємо вас!!!

Всесвітній день здоров'я

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.
 7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

YouTube-канал Міністерства освіти і науки.

Розклад

Онлайн школа

    Наступного понеділка, 6 квітня, на телебаченні стартує масштабний проєкт «Всеукраїнська школа онлайн», партнером якого стала «Освіторія». Найкращі вчителі України вестимуть в телеефірі уроки для 5–11-х класів.

 Президент Володимир Зеленський  у відеозверненні повідомив, що за кожним класом закріплять один або кілька телеканалів. Їх перелік, а також розклад уроків з’являться зовсім скоро. Також вони будуть доступні у Facebook та YouTube.

    Дистанційно школярі зможуть вивчати такі предмети: хімія, фізика, біологія, географія, українська мова та література, англійська мова, історія України та світу, алгебра, геометрія і навіть спортивні руханки. Їх оперативно знімають і монтують цими днями в Новопечерській школі. До зйомок долучились навіть деякі українські зірки, які сіли за шкільні парти у якості учнів.

ТБ під час весняних канікул

З 30 березня по 5 квітня 2020 в закладі канікули.  Нагадую про техніку безпки під час канікул.

http://inf-mat-klas.blogspot.com/p/blog-page_11.html

Гарно відпочити!

День білої ромашки

  24 березня –– Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Його було засновано у 1993 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Дата була встановлена на честь відкриття німецьким мікробіологом Робертом Кохом збудника туберкульозу. Символом Дня боротьби з туберкульозом стала біла ромашка.

    

 

День Землі

 

20 березня

Причому в календарі міжнародних свят існує два Дня Землі – сьогоднішній відзначається в День весняного рівнодення , а другий – 22 квітня . Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий – екологічну. Дата 20 березня була обрана і офіційно затверджена у 1971 році ООН для Дня Землі саме тому, що на цей час випадає день весняного рівнодення, коли змінюється біологічний ритм планети, і вона переходить на новий виток свого розвитку, коли відбувається пробудження природи і її оновлення. У зверненні ООН говориться: «День Землі – це спеціальний час, який призначений, щоб привернути увагу всіх людей до усвідомлення планети Земля як їхнього спільного будинку, відчути нашу всеземную спільність і взаємну залежність один від одного». Засновником цього Дня вважається відомий американський громадський діяч Джон Мортон, який в 1840-х роках розгорнув кампанію по посадці дерев і чагарників, в рамках програми дбайливого ставлення до навколишнього середовища кожного громадянина країни. А ставши секретарем Території Небраска, у 1872 році він запропонував встановити день, який буде присвячений озелененню. Так з'явився День дерева, який відразу ж став дуже популярний.

Навчаємося вдома!

Міністерство освіти і науки України опублікувало перелік джерел для безкоштовного навчання
Щоб провести карантин з користю Міністерство освіти і науки України опублікувало перелік джерел, за допомогою яких можна безкоштовно навчатися:
▪Prometheus https://prometheus.org.ua/
▪EdEra https://www.ed-era.com/
▪edX https://www.edx.org/
▪Coursera https://www.coursera.org/
▪Matific https://www.matific.com/ua/uk/home/
▪Khan Academy https://www.khanacademy.org/
▪Доступна освіта https://dostupnaosvita.com.ua/
▪iLearn https://ilearn.org.ua/
▪Be Smart https://besmart.study/
▪ЗНО-ОНЛАЙН https://zno.osvita.ua/
▪Відкритий Університет Майдану https://vum.org.ua/
▪Codecademy https://www.codecademy.com/
▪Duolingo https://uk.duolingo.com/
▪Lingva.Skills https://lingva.ua/
▪Hogwarts is here http://www.hogwartsishere.com/

Увага!

В закладі оголошено карантин з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року! 

 Що треба знати про коронавірус?

Завдання для дистанційного навчання. 

9 березня відзначається 206 років від дня народження Т.Г. Шевченка

 

9 березня 2020 року минає 206 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Т. Г. Шевченка. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Навіть якби Шевченко не став геніальним поетом, то він все одно був би відомий світові як великий український художник. Творчість Шевченка-поета й Шевченка-художника ідейно й тематично єдині, взаємопов’язані і доповнюють одна другу 

Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.

Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгардта. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.

У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».

У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.

Джерело http://bckolegium.com.ua/dates/2626-9-bereznya-vdznachayetsya-205-rokv-vd-dnya-narodzhennya-tg-shevchenka.html

Зі святом!

Бажаєм щастя і тепла,

Весни, усмішок, сонця,

Щоб доля світла увійшла

До кожного віконця.

Хай навкруги цвіте бузок,

Та небо буде ясним;

І щоб життя було в жінок

Щасливим і прекрасним.

Аби завжди в душі у Вас

Горів вогонь кохання;

І хай у цей весняний час

Здійсняться всі бажання.